Скасування санкцій про анексію: конфлікт України та ПАРЄ
З 25 по 28 січня в Страсбурзі (Франція) відбуватиметься перша сесія 2021 року Парламентської асамблеї Ради Європи, мета якої – співпраця між країнами та забезпечення належних прав людини та її культури. Сама сесія проходитиме у змішаній формі в ситуації з пандемією та карантинними заходами.
В роки анексії Криму Росією Парламентська асамблея позбавила країну від права голосу та балотування до органів Ради. У відповідь Росія припинила роботу та платіжки до Ради (7 % бюджету асамблеї).
В середині 2019 року Парламент змінив свої погляди та вирішив скасувати санкції та дозволити роботу російських людей, головою який є колишній телеведучий Петро Толстой. У відповідь на таке обурливе рішення майже шість представників різних країн покинули за засідання (Грузія, Литва, Польща, Естонія, Латвія та Словаччина). Голова ВР Дмитро Разумков не бачив ніяких передумов для повернення в Раду Європи делегації України
Попри всі заборони та обмеження від Європейської Ради, Росія продовжила повноцінну роботу, не виконавши жодної вимоги та не дотримуючись стандартних регламентів самої асамблеї.
Деякі активні учасники, які підтримали повернення Росії говорять, що вони не припиняли засуджувати країну щодо рішень з Україною.
Україна своєю чергою відмовилась від спільної роботи з російською делегацією, проте цього року наша країна вирішила продовжити роботу з головою української делегації Марією Мезенцевою – депутат партії «Слуга народу».
Депутатка наголошує, що співпраця з Радою Європи потрібна для партнерства та постійного обговорення національних інтересів та підтримка актуальної теми на слуху. Повноцінне партнерство з Росією можливе лише за поверненням окупованих територій Україні та компенсацію за спричинювання збитків. Використання потужної міжнародної арени дає можливість боротися за свої землі та рівноправ’я.
Цьогорічна сесія ПАРЄ почалась з питання засудження повноважень країни-агресора стосовно відношення Ради та України.
Також Марія Мезенцева підняла наступні питання, як:
· Мирні протести в знак свободи опозиціонера Олексія Навального в Російській Федерації та побиття силовиками жінок, літніх людей та підлітків;
· Невиконання обов’язків щодо прав людей на окупованих територіях та Мінської угоди;
· Правки в Конституції РФ, де країна має право не виконувати рішення міжнародного характеру, якщо це не є вигідно для російської влади.
Сама Парламентська Рада закликала Україну впливати на антикорупційну діяльність та розв'язувати питання з судовою структурою країни.
Росія своєю чергою назвала умови, в разі яких вона покине Раду – приниження національної гідності та честі своєї країни з боку інших країн та найголовнішого опонента – України.
Вступ та робота України насамперед означає демократичне ставлення та чіткість проведення реформ по захисту прав людини та зміцнення інститутів, початок якої бере ще з 9 листопада 1995 року – офіційної церемонії вступу України до Парламентської асамблеї Ради Європи.
